Творять стінопис у рамках традиційного фестивалю «Вгору серця». Організатори запланували три малюнки.
Місця для малюнків «висмакував» директор КП «Простір інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар. Вони не презентабельні, але «кайфові».
Три роботи вже завершені. На Незалежності, 148 франківський художник Олесь Базюк створив «Miserere» (Господи, помилуй). За основу автор узяв мотет «Miserere» (на текст 50-го псалма), який виконують у Страсний тиждень.
На Лепкого, 16 іконописець зі Львова Данило Мовчан намалював «Херувима».
«Херувим» – перший мурал львівського гостя. Одного з дев’яти ангельських чинів, який знаходиться близько до Бога, автор зобразив через прості геометричні фігури. Це чотирикрилий синій ангел із хрестиком по центру, що символізує небесну силу.
Сьогодні відбувся перформанс-відкриття малюнка «Шнурки любові» між будинками №1 і №9 на вулиці Лепкого.
Ідея проекту зародилася у відомого франківського художника Яреми Стецика саме з картини «Шнурки любові» Олени Смаги. Робота торкнула своєю глибиною.
«Шнурки любові направляють нас у темряві ночі, шнурки любові перешкоджають нам впасти занадто низько у сходженні життям. Шнурки любові – щоб тягти одне одного вгору. Шнурки любові розтягнуті між небом і землею. «Я тягнув їх шнурками, що людям лицюють, шнурками любові», – каже Бог через пророка Осію. Ці шнурки любові стали буквально видимі. Вони стали максимально натягнуті. Вони стали такі сильні, такі відчутні, такі потрібні, але й такі болючі водночас. Вони стали каналами молитви, зв’язком із сильним всемогутнім Богом, серце якого немічно помирало на хресті», – описує картину авторка.
Саме відкриття муралу також має символічний сенс. Ярема Стецик вважає, що найважливіші події відбуватимуться саме з четверга на п’ятницю. І скоріш за все, ці події відбуватимуться всередині кожного з нас.
Організатори сподіваються, що проект «розтягнеться» на багато років і сотню муралів. Є й ідея прокласти християнський веломаршрут для ознайомлення з цими малюнками.
Стецик каже, що це все-таки не ікони, а сучасні зображення, які мають подобатися людині незалежно від віросповідання: «Ікона – це дуже чітке відображення Бога. Ці мурали хоч і на християнську тематику, проте більш асоціативні. Коли людина зацікавиться, можна пояснювати, що в них є глибина, подібна до тієї, яку має ікона».
Окрім цього, у рамках фестивалю у Палаці Потоцьких діє виставка іконопису. Там сконцентровані ікони, будь-який фрагмент кожної з яких можна розглядати як абсолютно абстрактний сучасний мурал.
Цікаво, що відвідувачі можуть залишати на папері коментарі, які експонуватимуться поряд з іконами.
«Будь-яка емоція має бути виписана. Зараз ми живемо в такий час: дивимося на одну картинку, а бачимо зовсім різне. Тому сила цього коментаря може бути подібна до сили твору», – зауважує Стецик.
Виставка триватиме протягом місяця.
