Ярема Стецик кличе франківців творити власні «вогні»

У франківській «Галереї на Промприладі» запустили проект «Вогні Святого Духа». Ідея проста: кожен натхненний франківець через тему вогню може виразити себе.

269

Задум створити проект з’явився у відомого франківського митця Яреми Стецика близько року тому. На уроках малювання для дітей художник завів розмову про Святого Духа і те, що його прийнято зображувати у вигляді голуба. Однак він являвся у різний спосіб, зокрема, у вигляді вогню.

Разом з учнями 6-12 років розробили теорію: вогонь не питає дозволу прийти, а з’являється і або пече, або заворожує, або надихає. Діти почали створювати експериментальні роботи.

Пізніше, коли вогні вперше вирізали і почали складати, прийшло розуміння: це цікавіша історія.

Проект у «Галереї на Промприладі» – це вже півтораметрові заввишки напівмонументи з фанери, в які вкладена ідея дружби.

«Я не питаю в людей, які приходять малювати, до якої вони церкви ходять, чи ходять взагалі, чи вірять у Бога. Цим проектом хотів би показати нашу різність, попри яку ми здатні робити спільну справу», – ділиться Ярема Стецик.

Щодня з 14.00 до 17.00 у галереї працює волонтерка Ольга Деренько, яка інструктує, допомагає.

Натхненним ідеєю людям дають акрилові фарби, олівці, крейду. За бажання можна приносити власні матеріали, навіть якісь вирізки, фото, блискітки.

Спочатку людина обирає на фанері місце, пальцем малює уявну лінію, після чого проводить її олівцем чи крейдою. Силует, який з часом перетворюється на символічний вогонь, Ярема вирізає лобзиком.

Зображуваний вогонь може бути фантастичним, у вигляді фізичного вогню, прапора України, серця, власного силуету, рук чи долонь. Діти творять вогонь із яскравих фарб.

 Єдина умова – робити свої «вогні», вкладати у них те цінне, що є у людини. До прикладу, друзям-журналістам Ярема Стецик пропонує вклеювати вирізки з газет.

«У моєму розумінні ці «вогні» – втілення Ісуса Христа і втілення нас – людей, що  створені за подобою Бога і хрещені вогнем Святого Духа», – каже волонтерка Ольга Деренько.

«З моєї точки зору, люди у роботах зображують автопортрети. Насправді тут відбуваються дуже несподівані штуки, і це зовсім не те, що планував. Бачу, що є речі, які я б не зміг створити як художник, не додумався б. А ще відбуваються дуже дивні розмови і твориться чудесне ставлення один до одного», – каже Стецик.

До проекту за три дні долучилися уже кількадесят людей: відомих і невідомих, юних і старшого віку.

Проект «Вогні Святого Духа» у «Галереї на Промприладі» триватиме до 17 квітня. Якщо ви вирішите прийти, коли нікого нема (галерея працює 10.00 до 20.00), але маєте власний матеріал і вмієте себе акуратно поводити, у галереї можна працювати самостійно.

Наприкінці хочуть отримати загальну картину розуміння вогню Святого Духа різними людьми. 

Кожен із «вогнів» – це річ, яку можна буде десь почепити, встановити в під’їзді чи принести додому. Навіть якщо робота колись згорить, все одно буде там, де треба, зауважує Стецик.

Для митця час створення «вогнів» у галереї теж є одним з лабораторних етапів. Проект розвиватиметься надалі, але в інших формах.

Вікторія Дубінець