Фотозйомки новонароджених стали популярними в останні роки. Головне – знайти фахівця, якому можна довіритися в такій майже інтимній справі. Sotka поспілкувалася з однією з провідних newborn-фотографів (англ. newborn – новонароджений) в Івано-Франківську Яніною Доценко.

«Бойове хрещення» з немовлятами

З дитинства Яніна завжди любила возитися з малюками – постійно бавила молодших двоюрідних і троюрідних братів та сестер, у дворі няньчилась з дітьми сусідів. Її покликанням могла стати професія вчительки молодших класів, але склалося так, що захопилася фотографією. А протягом трьох останніх років знімає новонароджених. За цей час перестала боятися крихітних дітей, навчилася з ними поводитись, а головне – робити неймовірні кадри.

Фото Володимира Дирбавки

Одного разу, побачивши в мережі знімки американських newborn-фотографів, Яніна твердо вирішила, що в нас теж потрібно впроваджувати такі зйомки.

Тоді в Івано-Франківську з немовлятами майже ніхто не працював – були лише одиничні фотосесії.

Свою першу зйомку Яніна називає бойовим хрещенням. Це була сім’я знайомих, в яких щойно народилася дитина. Для зйомок Яніна підготувала цілий арсенал декору: кошики, вазочки, декоративні кліточки, фон, складений з дерева. На місці створила чудову фотозону.

«Я вперше фотографувала, і як ми поставили малюка, так я і зробила 300 однакових кадрів. Він мене обкакав з ніг до голови, і це справді було бойове хрещення», – згадує зі сміхом фотограф.

Тоді вона зрозуміла, що до процесу зйомки новонароджених треба підійти серйозніше та розібратися покроково. В Україні професійна newborn-фотографія почала з’являтися лише згодом. Тому опановувала відеоматеріали англійською мовою, купувала персональні онлайн-уроки. Дивилася відеокурси американських вчителів Анни Брант, «Milk&Honey Photography», читала багато літератури, перекладала.

«Наскільки я любила дітей, настільки боялася їх. Мені здавалося, що вони дуже тендітні, в деяких навіть вушка такі прозорі, що я боялась до них торкатись», – згадує Яніна.

«Танці з бубнами»

Для успішної зйомки важливо робити фотосесію якомога швидше після народження. У перші тижні життя дитя зовсім крихітне і дозволяє вкласти себе у будь-яку позу. Після місяця стає вже складніше: немовля вже починає метушитися, міняти своє положення, стежити за фотографом. А у три місяці це вже зовсім інша дитина.

«Що раніший період, то вигідніше ми можемо зробити позування. Дитина ще пам’ятає, як вона була в животику в мами, і ми можемо використати певні лайфхаки. Наприклад, якщо дитинку нагріти та обмотати – вона засне, тому що звикла до обмеженого простору маминої утроби. Зовсім малюсінькі дітки реагують на такі прийоми, і вони будуть спати та дадуть зробити гарні фотографії», – каже Яніна.

Фотограф радить не зволікати з першою фотозйомкою: «Це саме те, за чим приходять мої клієнти, – за такими мімішними кадрами. Найменшенькі дітки – зовсім як кошенятка, в деяких бувають волохаті спинки, вушка. Вони всі як у шкарлупці. Це є тільки після пологів. Далі це все проходить».

Для кожної моделі підбирається реквізит. Є ціле портфоліо з аксесуарами, обмотками та костюмчиками. Також є корзинки, бадейки, валізки – все під різні пози та композиції. Батьки самі можуть обрати реквізит, у тому числі нестандартний, як, наприклад, літачок чи велика квітка. Та здебільшого довіряють вибір фотографу, зазначаючи лиш стать дитини.

«Я тоді вибираю щось перевірене, що 100% впишеться у більшість помешкань – як у шевченківську хатку під Франківськом, так і в особняк, і в новобудову, і в «панельку». Плюс-мінус я можу знати, що підійде всюди. Універсальний реквізит», – зауважує жінка.

Відповідальні батьки завжди переймаються безпечністю та стерильністю реквізиту, яким хтось міг користуватись раніше. Фотограф запевняє, що після кожної зйомки все протирається антисептиком, обмотки для діток перуться у машинці, а костюмчики, делікатний одяг з бісером чи вишивками – вручну.

Зйомки проходять вдома у сім’ї. Для цього потрібна світла кімната. Бажано без килимів та зайвих фонів. Біля однотонної стіни без картин зазвичай фільмуються портрети мами і тата з малюком.

«Я, наївна, думала, що це буде дуже легко, а виявилось, що це найважчий вид зйомки взагалі, як на мене. Адже вся відповідальність на тобі, і це дуже виснажливо, – розповідає Яніна. – Саме зйомки як такої дуже мало, зате дуже багато “танців з бубнами”: спершу треба дочекатися, поки засне дитинка. Для цього її треба погодувати. Вона ще може зригнути, треба її ще помити й поміняти памперс та обмотку, бо вже не підходить. В кінцевому підсумку виходить взагалі мало картинок. Новонародженого малюка мало як можна сфотографувати, і все залежить від моделі – як малюк закерує, так і буде».

Асистують на зйомках самі батьки. Допомога потрібна, коли у кадрі має бути двійня. Буває позування, коли малюк начебто підтримує голівку, тоді без допомоги сім’ї не обійтися.

«Всі з народження мають різні характери: хтось спокійний, з когось бізнесмен росте – і можна домовитись, а хтось леді – і відразу позує та складає ручки. Мені дуже цікаво, якими вони виростуть, адже запам’яталося, як вони мені спочатку позували, який характер показували, і якими вони стануть в 10, 20 років. Це не ляльки. Всі абсолютно різні», – додає Яніна.

За останній рік Яніна фотографувала півсотні новонароджених. Крім того, за світлинами звертаються і вагітні, і з дітками, з якими працювала раніше.

Фотограф пропонує три пакети послуг: мінімальний, оптимальний і преміум. Відрізняються вони ціною (від 1,5 тис. грн), тривалістю фотосесій, кількістю опрацьованих та відретушованих фотографій, а також певними бонусами – листівками чи фотокартинами.

Портрет франківської сім’ї

В Яніни Доценко вже сформувався образ середньостатистичної франківської молодої сім’ї. Це люди 25-30 років, які не живуть з батьками. Вони самостійні, мають бізнес чи роботу. Достатньо забезпечені.

Переважно це не забобонні люди. Проте часто просять не публікувати фотографій немовлят до хрестин. Буває, що бажають фото з хрестиком. Є й такі, що в’яжуть червоні ниточки на руках новонароджених: «Це розказує якусь історію про вибір батьків, що було в перші дні. Мені здається, що це мило і цінно», – коментує жінка.

Не виставляти фото в мережу просять зазвичай старші пари, які довго хотіли дітей і це для них неймовірне щастя, інтимне, яке вони не готові ділити зі світом, а прагнуть залишити спогад про перші миті життя первістка лише для себе.

Найкраще newborn-фотосесії вдаються у сім’ях, з якими відразу налагоджується зв’язок і довіра. «Улюблені сім’ї – які цінують мою роботу, – каже Яніна Доценко. – Я завжди слухаю людей: як вони хотіли б, щоб я сфотографувала. Високий відсоток довіри до фотографа – це надзвичайно важливо. Тоді і робота в радість».